Дослідження показало, що навіть відеоігри з елементами насильства здатні зменшувати фізіологічні прояви стресу. Учасники експерименту мали грати в гру, що відтворює середньовічну Францію, де порятунок залежить від боротьби зі жорстокістю, щурами та іншими викликами.
В рамках дослідження, яке було опубліковане у журналі Behavioural Brain Research, взяли участь 82 волонтери віком від 18 до 40 років. Спочатку дослідники підвищили рівень стресу у всіх учасників за допомогою методу SECPT, де потрібно було тримати руку в крижаній воді під спостереженням експериментаторів. Після цього їх розділили на дві групи: одна грала у сцени з насильством з гри A Plague Tale: Requiem, а інша – у мирні фрагменти тієї ж гри.
Під час експерименту дослідники контролювали електрокардіограму, збирали зразки слини та опитували учасників. На суб’єктивному рівні, ті, хто грав у сцени насильства, відзначили підвищення стресу. Проте біологічні показники, зокрема зниження частоти серцевих скорочень і рівня кортизолу, свідчили про те, що стрес у обох групах зменшився.
На думку авторів дослідження, ця розбіжність між відчуттями учасників і реальними змінами в організмі може показувати, що люди часто неправильно оцінюють свій стан. Ймовірно, учасники сприймали інтенсивність геймплею як додатковий стрес, хоча насправді їхній організм під час гри розслаблявся.
Загалом 79% учасників мали попередній досвід гри у відеоігри, в середньому граючи по 4–5 годин на тиждень. Розробники підкреслили, що, хоча дослідження проводилося на прикладі лише однієї гри, отримані результати свідчать про потенціал відеоігор як засобу для зниження стресу.
Це дослідження доповнює інші роботи, які спростовують стереотипи про негативний вплив відеоігор. У майбутньому автори планують перевірити реакцію організму на інші жанри, зокрема динамічні екшени, такі як Doom Eternal або Doom: The Dark Ages.
Раніше було зазначено, що 86% американських ветеранів війни стверджують, що відеоігри допомагають їм впоратися зі стресом. Опитування показало, що відеоігри допомагають ветеранам справлятися з емоційними проблемами, встановлювати соціальні зв’язки та покращувати загальний стан під час і після служби.
