Штучний інтелект (ШІ) став справжнім проривом у бізнес-середовищі по всьому світу, однак його впровадження супроводжується певними ризиками. Українські підприємства також активно включають у свою діяльність новітні технології, які можуть суттєво трансформувати бізнес-процеси.
Штучний інтелект набуває популярності, і люди використовують його для різних завдань – від пошуку рецептів до рекомендацій щодо ремонту, а також навіть для “перекладу” незрозумілого почерку лікарів. Розробники постійно вдосконалюють моделі ШІ, випускаючи нові версії.
Водночас виникають перші тривожні сигнали, які вказують на небажані наслідки надмірної залежності від віртуальних помічників. Наприклад, нещодавно компанія OpenAI оновила модель ШІ GPT-5, що викликало незадоволення користувачів через зменшення “людяності” чат-бота. Виявилося, що деякі люди використовували ChatGPT як особистого психолога або навіть романтичного партнера.
Одна жінка навіть стверджує, що втратила свого “коханого”, якого вважала ШІ-помічником. Інші користувачі також звертають увагу на втрату емоційної підтримки: “GPT-4 зник, і я відчуваю, що втратив частину себе”. При цьому 60-річний чоловік потрапив до лікарні, дослухавшись до поради ChatGPT.
Ці інциденти викликають стурбованість серед розробників ШІ. Генеральний директор OpenAI Сем Альтман зізнався, що його турбує, як люди покладаються на чат-бота в ухваленні важливих рішень.
“Це викликає у мене неприємні відчуття. Якщо людина в нестабільному психічному стані, ми не хочемо, щоб ШІ погіршував ситуацію,” – зазначив він.
З іншого боку, штучний інтелект може бути корисним інструментом, якщо його використовувати доцільно. Його активно застосовують у бізнесі для оптимізації робочих процесів та навіть у державних установах для обробки великих обсягів даних.
В Україні вже починають використовувати ШІ на державному рівні. Віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров анонсував створення AI Factory, яка має сприяти розвитку штучного інтелекту.
Перш за все, планується впровадження ШІ-асистента в сервісі “Дія”, а згодом технології планують інтегрувати в освітню екосистему “Мрія”. У перспективі проект має зміцнити оборону, науку та медицину.
“Невдовзі в Україні з’являться найсучасніші технології для розвитку та роботи наших державних ШІ-сервісів. Ми прагнемо до 2030 року увійти в трійку лідерів за рівнем впровадження ШІ,” – наголосив Федоров.
В Україні вже реалізовано першу державну послугу на основі штучного інтелекту – оформлення ветеринарної ліцензії. У майбутньому планується розширити застосування нейромереж на інші сфери послуг.
Як штучний інтелект змінює міжнародний бізнес
Впровадження ШІ в великі компанії стало трендом, і корпорації по всьому світу прагнуть скористатися цим. Багато фірм активно впроваджують штучний інтелект у свою роботу та інвестують у новітні технології для підвищення ефективності. Наприклад, весною 2024 року Coca-Cola та Microsoft оголосили про стратегічне партнерство, спрямоване на розвиток ініціатив у сфері хмарних технологій та генеративного ШІ. Coca-Cola зобов’язалася інвестувати 1,1 мільярда доларів у ці розробки.
“Coca-Cola активно впроваджує інновації з генеративного ШІ, використовуючи Azure OpenAI для реформування різних напрямів – від маркетингу до виробництва,” – повідомили представники компанії.
У банку HSBC також застосовують штучний інтелект для виявлення фінансових злочинів. Як зазначила керівниця відділу фінансової безпеки Дженніфер Калвері, банк щомісяця перевіряє приблизно 900 мільйонів транзакцій на дотримання законодавства, використовуючи ШІ.
“Ми виявляємо від 2 до 4 разів більше імовірних фінансових злочинів, ніж раніше, з більшою точністю. Колись ми мали велику кількість хибнопозитивних результатів, зараз же таких випадків стало на 60% менше,” – пояснила вона.
Тим не менш, стрімкий розвиток ШІ може суттєво змінити бізнес-пейзаж і вплинути на ринок праці. Багато людей стурбовані можливістю втрати роботи через штучний інтелект, що може призвести до збільшення рівня безробіття.
Технологічні компанії вже перебудовують свою кадрову політику, зменшуючи набір нових співробітників. Наприклад, такі компанії, як Intel, IBM і Google, почали призупиняти відкриття нових посад, а їхня кількість налічує тисячі. Прогнозується, що в перспективі п’яти років ці робочі місця можуть стати непотрібними, адже вони можуть бути замінені “машинами”.
Згідно з дослідженням Всесвітнього економічного форуму, 41% роботодавців планують скорочення штату через автоматизацію. Всього з початку 2025 року було звільнено більше 52 тисяч IT-спеціалістів.
Але є й інша сторона медалі – деякі компанії, які почали звільняти працівників через автоматизацію, стикнулися з проблемами через помилки віртуальних помічників і тепер змушені наймати нових людей для їх виправлення. Таким чином, ці компанії витрачають більше коштів, ніж якби зберегли попередніх працівників. Сумнівна економія.
Штучний інтелект в Україні
Українські компанії також активно впроваджують штучний інтелект, який стає щоденним робочим інструментом, а не лише модним терміном. УНІАН спілкувався з представниками бізнесу різних галузей, які вже активно тестують нові технології, та всі вони зазначають, що ШІ дійсно допомагає економити ресурси, прискорювати процеси, створювати рекламні кампанії та прогнозувати закупівлі. Однак, є і деякі недоліки.
Заступник директора Конструкторського бюро інформаційних систем КПІ ім. Ігоря Сікорського, ІТ-консультант Андрій Губський наголосив, що ШІ активно застосовується в різних сферах, зокрема в маркетингу, службах підтримки, HR та бізнес-аналітиці.
“Компанії впроваджують як готові мовні моделі, так і власні рішення в машинному навчанні для автоматизації рутинних завдань. У деяких випадках економія може сягати 30-50%, особливо при оптимізації внутрішніх функцій,” – зазначив експерт.
Юлія Кушніренко, керівниця департаменту комунікацій “Алло”, повідомила, що компанія постійно шукає інноваційні рішення для підвищення ефективності.
“Ми використовуємо ШІ вже кілька років, і це допомагає зменшити час на виконання повсякденних завдань,” – сказала вона.
Кушніренко також зауважила, що ШІ швидко генерує ідеї, що можуть бути використані копірайтерами, і є корисним у мозкових штурмах. Проте є і нюанси, що спонукають обережніше працювати з ChatGPT та Gemini, оскільки ШІ може видавати “середні варіанти” ідей, схожі на вже існуючі.
ШІ також здатен поліпшити персоналізовані пропозиції та алгоритми пошуку товарів на сайті і в застосунку. Крім того, чат-боти можуть підтримувати навчання та адаптацію нових працівників, слугуючи корисним інструментом у HR для внутрішніх комунікацій.
Мобільні оператори також активно реалізують можливості ШІ. Зокрема, Сергій Бориславський, директор департаменту розвитку цифрових продуктів Vodafone Україна, повідомив про досвід компанії.
“Ми інтегрували ШІ в аналітику роботи нашого контакт-центру, і результати вже вражаючі: ми отримали повноцінний продукт для аналізу якості обслуговування, що дозволяє постійно вдосконалювати сервіс. Це не лише економія витрат, а й створення додаткової цінності. Сьогодні ми вже отримали додатковий дохід, який повністю покрив наші інвестиції у цей напрям,” – зазначив він.
Бориславський додає, що штучний інтелект активно займається рутинними завданнями й зменшує навантаження на операційні функції.
“Ми також почали активно використовувати генеративний ШІ для автоматизації рутинних завдань і підтримки процесів обслуговування клієнтів,” – пояснює він.
Від початкової ідеї до реалізації рішення щодо використання ШІ пройшло близько 1,5-2 місяців. Ще пів року пішло на його масштабування.
“Впровадження, яке ми реалізували в контакт-центрі, дозволило на 21% підвищити ефективність роботи, що свідчить про підвищення рівня задоволеності клієнтів,” – додав він. У сфері закупівель штучний інтелект також відкриває нові можливості. Марина Трепова, CEO компанії IPSM, розповідає, що використання нейромереж у закупівлях дозволяє зменшити рутинну навантаженість на 90%, що дає змогу командам зосередитися на стратегії.
“Завдяки ШІ в закупівлях бізнес отримує оптимізацію ланцюга постачання, аналіз витрат (автоматичне аналізування даних, їх класифікація та створення звітів) та автоматизацію переговорів і контрактів (ШІ заражає контракти, перевіряє їх на відповідність політикам компанії та бере участь у переговорах),” – зазначила Трепова.
Олена Нусінова, директорка Smart Corporate Service LTD, підкреслила інші переваги використання ШІ в бізнесі:
“Штучний інтелект допомагає в оптимізації логістики, знижуючи витрати на пальне на 15-20%. А виробники, як агрохолдинги, здатні прогнозувати поломки техніки, керуючи простоями на 20%,” – ділиться вона.
Також Нусінова відзначає переваги чат-ботів, які обробляють близько 40% запитів, знижуючи витрати на операторів на 25-30%.
Успіхи та недоліки віртуальних помічників
Все більше українських компаній використовують віртуальних помічників для відповідей на запити клієнтів замість живих операторів.
Один з успішних прикладів – віртуальний помічник державного “Ощадбанку”, який отримує позитивний фідбек від користувачів.
Анна Старик, директорка департаменту дистанційного обслуговування “Ощадбанку”, розповіла, что віртуальний помічник Софія базується на розмовній AI-платформі Omilia Diamant, що розуміє запит клієнта та веде діалог.
“Запровадження тривало рік, протягом якого ми визначили вимоги, реалізували 24 сервіси та сценарії обслуговування для різних клієнтів. Через два роки після успішного запуску телефонної версії Софії ми додали її до чат-бота як першу лінію підтримки,” – сказала вона.
На сьогоднішній день Софія надає клієнтам “Ощаду” 28 сервісів з карткових продуктів, відповідає на понад 300 загальних запитів, а також допомагає з записом у відділення.
Впродовж цього часу було досягнуто таких показників:
* 75% звернень вирішуються автоматично, без втручання оператора;
* Софія замінює близько 500 операторів;
* середній час обробки запитів скоротився на 30%;
* внутрішні переключення зменшилися до 1% завдяки точному визначенню запиту.
Старик зазначила, що клієнти позитивно реагують на Софію: більше 30% звертаються до неї на ім’я, спілкуючись як з живою особистістю.
Однак не всі компанії можуть похвалитися успішними впровадженнями чат-ботів, згідно з відгуками клієнтів. Наприклад, один з користувачів поділився досвідом спроби скасувати замовлення через сервіс Bolt Food, зіткнувшись з відмовами чат-бота.
Коли ШІ створює проблеми
Несмотря на успіх окремих продуктів, не слід вважати штучний інтелект ідеальним рішенням для всіх завдань. Впровадження ШІ в бізнес пов’язане з ризиками, як фінансовими, так і оперативними.
“Впровадження ШІ у бізнес – це, з одного боку, надії, а з іншого – розчарування, оскільки економія часто супроводжується прихованими витратами. Інтеграція ШІ в системи може коштувати сотень тисяч доларів. Це часом недосяжно для малого бізнесу,” – зазначила Нусінова.
Вартість ШІ-модулів може сягати 50-100 тисяч гривень, проте помітні результати будуть помітні лише через рік.
Якість даних стає ще однією проблемою: інформація, що надається ШІ, завжди потребує перевірки.
“Занадто велика довіра до технологій може стати пасткою. Вміст тексту від AІ часто виглядає професійно, але за привабливими формулюваннями можуть ховатися невірні дані та рекомендації,” – додала Нусінова.
Штучний інтелект може також використовуватися для створення внутрішніх документів і процедур. Але в разі невірної інформації відповідальність лягає на людей, які можуть зіткнутися з проблемами в управлінні ризиками.
Андрій Губський додав про інші перепони, з якими бізнес може зіткнутися при впровадженні ШІ.
“Основні бар’єри – це недовіра до ШІ з боку персоналу, застарілі системи, погана якість даних та надмірні очікування від результатів,” – зазначив експерт. Ці проблеми можна вирішити, маючи чіткий план та поетапне впровадження нових технологій.
Страх перед автоматизацією: кому нові технології загрожують найбільше?
Найбільше дискусій викликає питання: чи можуть нові технології загрожувати робочим місцям? Погляди на це питання різняться.
Сергій Бориславський з Vodafone Україна зазначає, що компанія не скорочує штати через впровадження ШІ, адже вважає, що ці технології мають доповнювати роботу людей.
Інші бізнеси поділяють цю думку. У сфері закупівель автоматизація в основному стосується рутинних завдань. За словами Марини Трепової, більшість фахівців упевнені, що ШІ не зможе повністю замінити людей у цій сфері.
“Професія закупівельників змінюється: зменшується рутинна робота, робота стає більш аналітичною. Проте навички комунікації та перемовин залишаються важливими,” – зазначила Трепова.
Андрій Губський також підкреслює, що мова йде про трансформацію процесів, а не про витіснення працівників. Ті, хто навчиться ефективно працювати з новими технологіями, опиняться в виграшному становищі.
“Обговорювати тотальну заміну населення ще зарано. Але очевидно, що багато професій вимагатимуть вмінь роботи зі штучним інтелектом. Як і раніше, вивчення нових інструментів, подібно до Excel чи Word, є важливим,” – говорить він.
На думку Губського, це особливо актуально для програмістів, операторів технічної підтримки, контент-менеджерів, аналітиків, копірайтерів та спеціалістів з HR.
Олена Нусінова резюмує, що штучний інтелект – надзвичайно корисний асистент, який може полегшити робочі процеси. Проте тільки людина може приймати остаточні рішення, адже без досвіду та критики результатів технології стають менш ефективними.
Штучний інтелект уже суттєво змінює український бізнес, допомагаючи економити витрати, вдосконалювати інструменти та оптимізувати роботу. Проте ніхто не гарантований від проблем, пов’язаних з використанням ШІ, тому говорити про ризики масового скорочення працівників наразі передчасно. Навіть найбільші корпорації визнають, що поспішні звільнення були помилкою.
Автор: Катерина Жирій
