У Верховній Раді готують до другого читання законопроєкти №13420 та №13421, які покликані запровадити в Україні новий правовий режим — Defence City. За словами авторів законопроєктів, їхня мета — підтримка держави у розвитку виробників озброєння. Зокрема, йдеться про спрощення податкового навантаження, допомогу у перенесенні виробництв та інші аспекти. Проте виникає питання, чи буде цей режим доступний усім.
Ми запитали у представників виробництв, щодо їхнього ставлення до Defence City.
В початковій пояснювальній записці законопроєкту №13420 йдеться про:
- захист інформації, що стосується підприємств ОПК;
- податкові пільги;
- спрощення митних процедур та контролю експорту;
- додаткові гарантії безпеки в межах кримінального процесу;
- підтримку релокації виробництв — створення необхідної інфраструктури за рахунок податку на доходи фізичних осіб.
Під час обговорень у виробників виникли серйозні занепокоєння щодо ініціативи. Зокрема, «Українська рада зброярів» організувала зустріч з учасниками ОПК.
Зокрема, Богдан Сас, співзасновник Buntar Aerospace, зазначив, що готовий проаналізувати фінальний варіант режиму, але теперішня версія законопроєкту містить численні невизначеності, зокрема щодо поєднання з «Дія.City». Він позитивно оцінює можливість часткового відкриття експорту, проте вказує на неприйнятні умови, такі як обмежений вибір виробників.
БпАК Buntar-3. Фото з соціальних мереж Buntar Aerospace
Після дискусій відбулося засідання профільного комітету Верховної Ради, що призвело до певних змін у тексті законопроєкту.
«На цей момент критичних зауважень до концепції немає», — запевняють в «Українській раді зброярів».
Зміни, про які йдеться, включають:
- Автоматизований Реєстр Defence City замість просто списку резидентів, що, на думку авторів, забезпечить захист даних та упорядковану систему обліку. Реєстр буде вести Міністерство оборони, а порядок його ведення затвердить Кабінет Міністрів.
- Розширений перелік продукції, що підпадає під режим, який тепер включає військову техніку, дрони, обладнання РЕБ та РЕР, а також зброю і боєприпаси.
- Обов’язкова релокація для отримання статусу резидента скасована: вона стала добровільною, а органи влади повинні надавати допомогу у переміщенні підприємств. Податок на доходи фізичних осіб, сплачений релокованим підприємством, йтиме до бюджету громади, куди воно перемістилося.
- Можливість одночасного резидентства в «Дія.City» і Defence City, проте у такому випадку компанії не зможуть отримати податкові пільги Defence City.
Законопроєкт також визначає вимоги до резидентів Defence City, зокрема в частині кваліфікованого доходу. Згідно з інформацією «Української ради зброярів», закон чітко окреслює, які види доходу враховуються:
- реалізація товарів та надання послуг;
- благодійні кошти, витрачені на виробництво;
- доходи від участі у державних контрактах;
- постачання комплектуючих іншим резидентам Defence City для виконання державних оборонних замовлень.
Кваліфікований дохід встановлюється на рівні 75% для юридичних осіб та 50% — для підприємств літакобудування. Резиденти Defence City звільняються від податків на землю, екологічний податок і податок на нерухомість. Податок на прибуток не сплачуватиметься при реінвестуванні.
Також в «Українській раді зброярів» повідомляють, що актуальна редакція законопроєкту містить додаткові норми щодо захисту даних оборонних підприємств, такі як:
- можливість вказувати як місцезнаходження будь-яку адресу для зв’язку з компанією;
- обмежений доступ до електронних реєстрів, що містять дані про резидентів Defence City;
- право не оприлюднювати фінансову та статистичну звітність до завершення воєнного стану.
Компанія Frontline, що займається розробкою роботизованих систем, стала резидентом режиму «Дія.City». Як стверджує її співзасновник Євген Третяк, ідея створення окремого режиму для ОПК є логічним кроком. Він заявляє, що податкові стимули для резидентів Defence City можуть стати ефективним засобом підтримки бізнесу, який розвиває ключові оборонні технології.
«Системна підтримка інноваційного оборонного бізнесу може забезпечити нам технологічну перевагу в майбутньому», — додає Третяк.
Дрон Frontline. Фото з соціальних мереж компанії
Катерина Бумага, головна юрисконсультантка виробника рацій HIMERA, зазначає, що можливість одночасного перебування в обох режимах може зменшити ефективність отримання статусу Defence City. Вона наголошує на декількох нормах, які можуть викликати занепокоєння:
- При здобутті статусу резидента Defence City, компанії втрачають право на податкову пільгу 5% ПДФО від «Дія.City», що для багатьох підприємств означатиме підвищення податкового навантаження.
- Однією з умов надання податкових переваг Defence City є відсутність статусу резидента «Дія.City», що формально дозволяє бути в обох режимах, але це нівелює сенс отримання статусу Defence City.
«Таким чином, понад 100 виробників, які наразі є резидентами “Дія.City”, змушені вибирати між пільгами», — підсумувала Бумага.
Рація HIMERA. Фото з соціальних мереж компанії
На думку Бумаги, в HIMERA позитивно ставляться до того, що держава підтримала ОПК через законопроєкт про Defence City. Водночас вона звертає увагу на певні важливі питання у новій версії законопроєкту, які залишаються невирішеними:
- Вузьке визначення профільного доходу. Вимога, що 75% доходу повинно надходити з обмеженого списку, виключає важливі елементи, такі як засоби зв’язку та критичні компоненти. Поставляти комплектуючі зможуть лише ті підприємства, які працюють з іншими резидентами Defence City та під державним контрактом.
«Таким чином, невелика кількість підприємств, які виробляють критичні товари, можуть реально претендувати на ці пільги», — має на увазі Бумага.
2. Підтвердження доходу за попередній рік. Введення цієї норми позбавляє нові компанії можливості отримати пільги у перший рік роботи, що може бути критичним для їх виживання.
3. Використання прибутку. Хоча резиденти Defence City звільняються від сплати податку на прибуток, норми в законопроєкті обмежують можливості використання цих коштів, зокрема для купівлі прав на інтелектуальну власність виключно під державний контракт.
Загалом, Бумага вважає, що Defence City має потенціал, але сподівається на подальші корективи, щоб вона могла включати більше підприємств.
