Військовослужбовці 112-ї окремої бригади територіальної оборони зняли незвичайне відео – вони грали в S.T.A.L.K.E.R. 2 безпосередньо у Прип’яті. Для одного з учасників зйомки, бійця Сергія, Чорнобильська зона – не просто декорація з популярної гри, а місце, де він виконує військові завдання.
Ідея ролика виникла після спілкування одного з військових із MK Foundation, фондом Максима Кріппи, який передав підрозділу автомобіль. Саме це стало приводом поєднати допомогу військовим із відсиланням до S.T.A.L.K.E.R. 2.
Задум полягав у тому, щоб спочатку показати бійців за грою, а потім різко перенести глядача з віртуальної локації в справжню Прип’ять. На підготовку майже не було часу. Автомобіль мав вирушати на бойові завдання, тому всю техніку швидко завантажили в бус і поїхали до Зони.
Стаціонарний комп’ютер із великим монітором довелося везти разом з усім обладнанням. До Прип’яті військові прибули приблизно за 15 хвилин до заходу сонця. За цей час вони мали розкласти техніку, переодягнутися та відзняти задумане. У результаті сцену вдалося зробити лише за три дублі.
Щоб потрапити в “Енергетик”, спочатку довелося пройти його в грі
На комп’ютері військових S.T.A.L.K.E.R. 2 встановили не випадково. Один із потужних комп’ютерів підрозділу використовується для складного програмного забезпечення, пов’язаного з бойовими завданнями, а грою на ньому зацікавилися саме через службу в Чорнобильській зоні.
Перед зйомкою Сергій поставив бійцям завдання пройти гру до “Енергетика”. Двоє військових по черзі грали, намагаючись дістатися потрібної локації.
Водночас ігри для цього підрозділу – не лише спосіб відпочити. За словами військового, значна частина його побратимів працювала в ІТ до служби, тому багато хто має серйозний досвід із комп’ютерами та відеоіграми.
Але тепер геймінг отримує і практичне застосування. Військові використовують ігри та VR для тренування операторів дронів, а також розглядають можливість застосовувати шутери для відпрацювання командної взаємодії.
Ідея полягає в тому, щоб розподіляти між гравцями ролі, змушувати їх координувати рух, використовувати зв’язок і вчитися діяти як група. Навіть прості помилки в іграх можуть показати проблеми, які в реальному бою здатні мати набагато серйозніші наслідки.
Після бойового досвіду S.T.A.L.K.E.R. грається зовсім інакше
Сергій зазначає, що військовий досвід змінив його поведінку в шутерах. Якщо раніше можна було бездумно бігти вперед, то тепер він значно більше уваги приділяє укриттям, маршруту, спорядженню та боєприпасам. У S.T.A.L.K.E.R. 2 він майже не користувався відкритими дорогами, намагався пересуватися через кущі та обходити небезпечні місця. Перед виходом перевіряв зброю, рахував патрони та продумував, що може знадобитися далі.
Саме тому гра для нього стала своєрідним дзеркалом реального досвіду. Водночас Сергій наголошує, що карта S.T.A.L.K.E.R. 2 не є точною копією реальної місцевості — і це правильно з погляду безпеки. Проте окремі будівлі, техніка, дороги й загальна атмосфера Зони впізнаються дуже добре.
Реальна Зона значно зеленіша за ту, що показана у грі
Попри похмуру атмосферу S.T.A.L.K.E.R. 2, справжня Чорнобильська зона більшу частину часу виглядає зовсім інакше. За словами військового, вона не постійно занурена в сірий туман. Навпаки – це територія, де природа фактично повернула собі контроль.
У Зоні можна зустріти коней Пржевальського, лосів, вовків, оленів та інших тварин. Деякі ділянки настільки заросли, що дорога буквально прокладається під колесами автомобіля.
При цьому місто Чорнобиль не є повністю мертвим. Там працюють люди, є кав’ярні та інша інфраструктура. А вже за межами населених пунктів починаються покинуті села, будівлі, мости та території, де десятиліттями майже не буває людей.
У реальній Зоні головна небезпека – не радіація
Є ще одна принципова відмінність між грою та реальністю. У S.T.A.L.K.E.R. гравець часто шукає безпечніші маршрути подалі від доріг. У справжній Чорнобильській зоні все навпаки: через мінування військові мають дотримуватися визначених маршрутів і не сходити з бетонних доріг.
Радіаційна небезпека також нікуди не зникла. Місцями прилади досі показують підвищений фон. Проте сьогодні, за словами Сергія, для військових значно серйознішою загрозою є міни. Саме тому маршрут необхідно контролювати особливо ретельно.
