Європейська Бізнес Асоціація (EBA) висловила підтримку в першому читанні законопроєкту №13233, який передбачає інтеграцію України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
Як зазначається на ресурсі організації, EBA акцентує увагу на необхідності узгодження українського законодавства зі стандартами ЄС у галузі запобігання відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та підвищення прозорості фінансових операцій.
Окрім того, експерти Асоціації пропонують внести зміни до документу для більшої реалістичності та відповідності європейським директивам.
Основні зауваження EBA полягають у наступному:
- Визначення терміна «вищого керівництва» для суб’єктів фінансового моніторингу. Асоціація рекомендує не обмежуватися лише загальними зборами, а залишити чинну редакцію Закону №361-IX або сформулювати визначення, яке близьке до Директиви (ЄС) 2015/849.
- Спрощення процесу верифікації для нерезидентів. Пропонується можливість використання відкритих онлайн-реєстрів замість вимоги щодо легалізованих копій або нотаріальних засвідчень.
- Перегляд граничних сум для фінансового моніторингу. Бізнес вважає за доцільне переглянути українські пороги (актуальні 400 тис. грн ≈ €8,5 тис.) та узгодити їх із європейськими (€15 тис.) для уникнення надмірного тиску на компанії.
- Альтернативні способи ідентифікації бенефіціарів-нерезидентів. Замість нотаріальних копій паспортів EBA пропонує дозволити надання офіційних витягів з реєстрів закордонних держав.
Що таке SEPA
SEPA (Single Euro Payments Area) — це єдина зона платежів у євро, що охоплює 36 країн, включаючи всі країни ЄС. Приєднання України до SEPA забезпечить можливість українським компаніям і громадянам здійснювати грошові перекази в євро швидко, безпечно та за єдиними правилами, що застосовуються в межах ЄС.
Деталі законопроєкту
3 липня Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняття проєкту Закону №13233 про інтеграцію України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
18 членів комітету проголосували «За», двоє утримались.
Народний депутат Ярослав Железняк, котрий голосував проти прийняття законопроєкту, зазначив, що його ухвалення може призвести до створення реєстру «всіх банківських рахунків і банківських сейфів всіх громадян».
Депутат також підкреслив, що доступ до цього реєстру матимуть Державна податкова служба, правоохоронні органи, Державна служба фінансового моніторингу, НАЗК та АРМА.
