Дмитро Мулін, фізик із Сум, який понад 15 років мешкає в Чехії, став одним із фігур, що допомогли розробникам Paradox коректно оформити топоніми в історичній стратегії Europa Universalis V. За його словами, початкові дані з 80% відповідали дійсності, але були включені й деякі помилкові, радянські версії назв.
Дмитро познайомився з серією Europa Universalis приблизно у 2018 році. До цього він не грав у попередні частини і вперше почав знайомитися з четвертою частиною під час пандемії.
“Я випадково натрапив на гру, спробував, і вона мені відразу сподобалася”, — ділиться він у розмові з Gamedev DOU.
Реліз Europa Universalis V
Відзначимо, що 4 листопада 2025 року відбувся реліз Europa Universalis V, і вже наступного дня російські гравці почали створювати модифікації для виправлення назв українських регіонів в англійській локалізації.
Дмитро зазначає, що близько 80% топонімів у грі, які стосуються України, були правильними з самого початку. Загалом в грі є понад 30 000 локацій, і багато з них, за оцінками, були коректно позначені.
Проте Дмитро вказує на те, що існували й неточності. Так, деякі назви на заході України відображалися у польській транскрипції, на півдні — російській, а в деяких випадках з’являлися зовсім інші назви, зокрема, назви вулиць замість міст. Одним із прикладів він наводить Остер, який позначався як Старогородське.
Робота над назвами
Важливо, що розробники, ймовірно, використовували застарілий або некоректний підхід до формування назв, і це викликало деякі помилки, як-от впровадження історичних назв, які вже давно не вживаються, таких як Uniniez вместо Ніжин.
Дмитро також наголошує на присутності старих, радянських назв таких, як Комінтернівське. Це свідчить про те, що ситуація була неабияк змішана: перепліталися польські, російські та німецькі варіанти транслітерацій, а також комуністичні топоніми.
“Розробники прагнули вдосконалити гру ще до її виходу, тому активно співпрацювали з ком’юніті і збором зворотного зв’язку. Я брав участь у цій роботі, хоч і не самотужки. Це була команда, яка підтримувала одне одного”, — зазначає фізик.
Для того, щоб аргументовані пропозиції не виглядали як спам, важливо було надавати якісні матеріали з доказами, такі як старі карти, пояснюючи, чому певні назви є неправильними. Основною мотивацією було врахування особливостей сьогодення, оскільки країна переживає війну, тому кожен аспект, включно з назвами, має бути українізованим.
Дмитро підкреслює, що в інших країнах, як-от Чехія, використовуються їхні транслітерації, а у Польщі — польські. Тому ця увага до якості назв стала суттєвою частиною процесу. Розробники користувалися стандартами, аналогічними до розробок Wikipedia, що дозволило їм об’єктивно підходити до вибору назв.
“В цьому контексті розробники свідомо підтримали нашу позицію, хоча знайшлися й ті, кому це не сподобалося, і тому ми повинні були обгрунтувати свої вимоги”, — додає Дмитро, згадуючи також про модифікації, які намагалися повернути колишні назви, такі як “Revert Kyiv to Kiev”.
На тлі цих змін, український IT-спеціаліст Віталій, який нині служить у військах, створив платформу “Ігровий пристанок”, що має на меті підтримку української локалізації та вдосконалення бібліотек ігор для користувачів.
