22 липня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт, який звужує повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП). Згідно з цим документом, частина прав, що раніше належали цим антикорупційним органам, передавалася Генеральному прокурору. У той самий день президент Володимир Зеленський підписав цей закон, наголошуючи на необхідності зменшення російського впливу на ці структури.
Цей закон став одним із найбільш контроверсійних рішень, ухвалених українською владою з початку війни. Після масових протестів серед населення та негативної реакції міжнародних партнерів України, вже 31 липня ВР проголосувала за новий законопроєкт №13533, що відновив незалежність НАБУ та САП, внесши певні корективи у їхню діяльність.
AIN підготував зібрану інформацію про спроби обмежити повноваження НАБУ та САП. Крім того, ми поспілкувалися з представниками правозахисних організацій, щоб з’ясувати обставини, які призвели до цього законодавчого хаосу, хід подій і можливі наслідки для суспільства.
Процес ухвалення законопроєкту №12414 та його зміст
Ухвалення законопроєкту №12414 відбувалося у складних умовах. Під час обговорення документу в парламенті несподівано були внесені правки, які суттєво змінили роботу НАБУ та САП. Весь процес проходив без достатньої прозорості, а голосування супроводжувалося протестами та обшуками в антикорупційному бюро.
Варто також зазначити: 70 обшуків, фізичний тиск і 263 голоси за: як Верховна Рада України обмежила повноваження НАБУ та САП.
Зміни до Кримінального кодексу передбачали надання Генеральному прокурору нових повноважень, зокрема:
- можливість вилучати справи у НАБУ та передавати їх іншим органам;
- функцію фактичного керівника САП та можливість делегувати повноваження іншим прокурорам;
- надання обов’язкових письмових вказівок детективам НАБУ;
- право закривати справи стосовно високопосадовців.
Крім того, передбачалося обмеження діяльності САП:
- прокурори САП не могли б визначати підслідність НАБУ;
- керівник САП не мав би повноважень у спорах про підслідність справ;
- не можна було б змінювати апеляційні та касаційні скарги, подані прокурорами САП.
Як зазначив Ярослав Юрчишин, ухвалення законопроєкту було організоване як «спецоперація», розрахована на низький рівень суспільного протесту.
«Хронологія чітко свідчить, що це була спеціальна операція. В умовах війни суспільство не очікувалось протестувати, а переважна частина європейців були у відпустках», — прокоментував Юрчишин у інтерв’ю.
Депутат підкреслив, що поправки, які кардинально змінили функціонування НАБУ та САП, були внесені без достатнього обговорення.
«Якщо хтось намагається щось “схитрити”, він застосовує непрозорі механізми. Правки було подано в письмовому вигляді на закритий комітет, що тривав лише десять хвилин. Автор законопроєкту не отримав запрошення на засідання комітету», — додав він.
Реакція суспільства та міжнародних партнерів
Незважаючи на порушення регламенту, 263 депутати підтримали законопроєкт, а президент Зеленський підписав його, що ще більше активізувало протести. Протягом наступних днів, попри численні акції протесту по всій країні, правозахисні організації висловили рішучу критику законопроєкту.
Transparency International Ukraine зазначила, що такі ініціативи ставлять під загрозу незалежність НАБУ і закликала депутатів не підтримувати цей законопроєкт, оскільки він скасовує результати реформ, досягнуті з 2014 року.
Старший юрист Transparency, Павло Демчук, пояснив, що зміни в законопроєкті фактично нівелюють функції САП, дозволяючи Генпрокурору закривати справи або передавати їх іншим органам без контролю. Це суттєво обмежує незалежність НАБУ та САП і викликає побоювання щодо можливих зловживань.
Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін також висловився різко проти, стверджуючи, що ухвалення законопроєкту №12414 знищує основи антикорупційних реформ, повертаючи країну до часів Януковича. Він попередив, що в разі реалізації змін Україна ризикує втратити перспективу євроінтеграції.
Посли країн G7 висловили «серйозне занепокоєння» і припускали обговорення ситуації з українським урядом. Інші міжнародні антикорупційні організації попереджали про ймовірні негативні наслідки на репутацію України.
Події до ухвалення законопроєкту №13533
Після масового суспільного невдоволення, Зеленський ініціював кілька зустрічей з правоохоронцями та керівництвом НАБУ і САП, обіцяючи внести новий законопроєкт, що частково скасує обмеження. 25 липня президент представив законопроєкт №13533, за словами якого антикорупційні органи підтримали його.
За даними аналітиків, цей законопроєкт повертає САП процесуальну незалежність, скасовуючи нещодавно введені обмеження. Проте інші прокурори залишаються під контролем Генерального прокурора, що суперечить стандартам ЄС. Також документ відновлює норму про термінові обшуки без дозволу суду, що викликає занепокоєння експертів.
Варто також відзначити: «Здається, подані правки відповідають Конституції України. Проте існує ризик, що законопроєкт може бути оскаржений через порушення регламенту або неправильно оформлені рішення комітетів», — зауважив Демчук.
У Верховній Раді активно обговорювали новий законопроєкт, а ситуація з протестами ставала напруженою до 31 липня, коли відбулося нове голосування.
Водночас парламентарі подали чотири альтернативні законопроєкти, що по-різному розглядали питання незалежності НАБУ та САП. Це може затягнути процес ухвалення рішень у парламенті.
Голосування за законопроєкт №13533
Незважаючи на побоювання суспільства, 31 липня 331 депутат проголосував за законопроєкт №13533. Це голосування стало першим публічним засіданням Верховної Ради з початку війни.
Головним противником нового законопроєкту виступила фракція «Батьківщина», її лідерка Юлія Тимошенко заявила, що учасники протестів не знали, за що виступають.
«Я повністю підтримую людей, але вони не знають нюансів, пов’язаних з НАБУ та САП», — зазначила Тимошенко.
Після голосування спікер ВР підписав документ, який найближчим часом був підписаний президента. Закон, як вказали експерти, має на меті відновлення незалежності антикорупційних органів, скасовуючи попередні зміни.
Однак, деякі норми залишаються, зокрема, щодо призначення прокурорів без конкурсу та перевірки працівників НАБУ службами безпеки, що викликає сумніви у стійкості реформи.
Водночас реакція суспільства та міжнародних партнерів залишається обережною, питання щодо правових наслідків нововведень залишаються темою для активних дискусій.
