У вітчизняному ІТ-секторі модель роботи через фізичних осіб-підприємців (ФОП) стала звичною практикою. Цей підхід вигідний для бізнесу: він пропонує нижчі податкові ставки, більшу гнучкість в контрактах та зменшення бюрократії. Проте, це не усуває ризиків для компаній та фахівців.
Відповідно до інформації Державної податкової служби, на 11 червня 2025 року в Україні зареєстровано 248,5 тисяч ФОП в IT-сфері. З них 244,2 тисячі користуються спрощеною системою оподаткування, що надає можливість працювати з кількома клієнтами, отримувати оплату в іноземній валюті та вільно керувати своїм графіком. Однак формально вони не є працівниками компанії, що веде до певних правових тонкощів.
Держава почала приділяти увагу випадкам, коли бізнес намагається маскувати трудові відносини під підприємницьку діяльність. Це може призвести до перевірок, донарахування податків та штрафів для бізнесу, а для фахівців — до втрати соціального захисту.
Далі розглянемо, чому ІТ-компанії продовжують використовувати модель ФОП, які переваги це надає працівникам і які ризики слід врахувати.
Частка ФОП серед працівників IT
В Україні IT-фахівці зазвичай співпрацюють з роботодавцями трьома основними шляхами:
- офіційне працевлаштування (через трудовий договір);
- гіг-контракти (поєднання трудового договору з договором на послуги, доступне в рамках програми «Дія.City»);
- співпраця як фізична особа-підприємець (ФОП).
Сьогодні IT-індустрія залишається лідером за кількістю зареєстрованих ФОП: у першій половині 2025 року в Україні відкрито 81 928 ФОП, але 119 895 — припинили свою діяльність.
Новостворені ФОП найчастіше займаються роздрібною торгівлею, IT та консалтингом у програмуванні — 7 129, оптовою торгівлею — 6 126.
Станом на 2023 рік, основні напрямки зайнятості ФОП включають 62.01 Комп’ютерне програмування (67,69%), 62.02 Консультаційні послуги в сфері інформаційних технологій (13,59%), 63.11 Обробка даних та пов’язані з ними послуги (12,88%).
Згідно з даними Мінцифри, на лютий 2025 року в «Дія.City» зареєстровано понад 1550 компаній, що складає 70% ІТ-сектора, включаючи як крупні технологічні корпорації, так і стартапи.
У резидентів цих компаній працює близько 100 000 фахівців, з яких:
- 60% спеціалістів мають трудові договори;
- 35% працюють на основі гіг-контрактів;
- 5% — як ФОП.
Складніше отримати інформацію про інші 30% ІТ-компаній, які не є резидентами «Дія.City». Проте, можна висловити припущення, що через значний податковий тягар (приблизно 41,5%) багато з них також користуються моделлю ФОП. Цю думку підтверджує Дмитро Палющенко з Juscutum.
За даними DOU, спостерігається поступове зменшення частки айтіківців, що працюють через ФОП: влітку 2022 року цей показник становив 87%, а в кінці 2024 року — лише 62%. Водночас зростає кількість працівників, що використовують гіг-контракти.
Гіг-контракти стають популярними в ІТ, зокрема через впровадження програми «Дія.City», до якої приєднується все більше компаній. Це дозволяє отримувати статус критично важливої компанії, що надає переваги, такі як захист від мобілізації. Лише резиденти «Дія.City» можуть укладати гіг-контракти, що робить цю модель привабливою альтернативою класичним ФОП.
Відгуки ІТ-фахівців
Традиційне працевлаштування в Україні в ІТ-секторі зустрічається рідко. Більшість фахівців обирають гнучкі форми співпраці, зокрема через ФОП, гіг-контракти або фріланс. Форма співпраці залежить як від побажань спеціаліста, так і від проектних вимог та принципу фінансування.
AIN провело анонімні інтерв’ю з шістьма ІТ-фахівцями. Деякі з них позитивно оцінюють гіг-контракти — нову модель, що стала доступною завдяки державі. Вони зазначають, що ці контракти пропонують ті ж бенефіти, що й штатним працівникам: оплачувані відпустки, лікарняні та прозору податкову звітність, оскільки податкові зобов’язання покладаються на компанію.
Крім того, замовники все частіше віддають перевагу працювати саме через гіг-контракти, вимагаючи, щоб фахівці працювали лише за цим форматом.
Водночас традиційне працевлаштування в IT-професії практично не зустрічається. Формат ФОП залишається найпопулярнішим, оскільки для багатьох це зручно, особливо коли потрібно поєднувати різні проекти. Також це зручно для фахівців, які співпрацюють з міжнародними клієнтами.
Тим не менш, важливо враховувати, що податкові зобов’язання лежать на самих фахівцях; це може вимагати додаткових фінансових витрат на послуги бухгалтерів, які часто надає компанія, а працівник отримує вже чисту суму.
Дехто з фахівців працює з міжнародними клієнтами через фріланс-платформи. У таких випадках інвойси виставляються безпосередньо клієнту, а всі податки сплачуються в країні, де знаходиться клієнт, що є популярним вибором для тих, хто виїхав за кордон.
Причини найму через ФОП
Оформлення ІТ-фахівців через ФОП дозволяє компаніям знизити податкове навантаження та спростити адміністративні процедури. Замість сплати приблизно 41,5% податків з заробітньої плати штатного працівника, компанія платить лише 5% + ЄСВ за договорами з ФОП. З точки зору компанії, це оптимізація витрат.
Однак така практика (коли працівник оформлений як ФОП, але насправді працює в умовах трудових відносин) може розглядатися як ухилення від сплати податків і внесків до соціальних фондів, що є незаконним та може призвести до серйозних наслідків для компанії.
Крім того, трудові відносини накладають додаткові обов’язки на власника бізнесу, такі як ведення кадрового обліку. Багато процесів регламентуються законодавством, їх дотримання є обов’язковим й часто бюрократичним.
Формально ФОП не є працівником, а надає послуги як суб’єкт підприємницької діяльності. У такому випадку компанія не зобов’язана дотримуватись трудового законодавства, відтак не зобов’язана сплачувати ЄСВ, ПДФО та військовий збір, вести кадрову документацію і забезпечувати оплачувані відпустки.
Утім, ця перевага має сенс, якщо компанія не намагається уникнути податкових зобов’язань, адже в разі виявлення трудових відносин, це поставлять під загрозу і можуть призвести до штрафів.
Переваги та ризики для працівників
Форма ФОП часто обіцяє працівникам вищі доходи та автономність. Фахівці можуть самостійно формувати графік, працювати з кількома клієнтами та уникати офісної ієрархії.
Однак за такою свободою стоїть й певна ціна — це мінімальні соціальні гарантії. ФОП залишає фахівців наодинці з ризиками, зокрема з відсутністю оплачуваних лікарняних, відпусток і навіть страхування. Відсутніми можуть бути також механізми бронювання від мобілізації.
«Головне — мінімальний рівень захисту в разі конфліктів з компанією. У кризових ситуаціях компанії можуть значно швидше розірвати договір без компенсацій», — зазначає Летич.
Окрім цього, адміністративні обов’язки (звітність, податки) можуть виявитися обтяжливими, хоча в багатьох випадках компанії частково беруть ці зобов’язання на себе.
Оптимальний варіант працевлаштування
Універсальної відповіді на це питання не існує, адже кожен формат працевлаштування має свої плюси та мінуси. З гнучкості та податкової оптимізації, модель ФОП залишається вигідною для обох сторін. Для забезпечення стабільності, соціального захисту та інтеграції на міжнародному ринку компаніям слід з часом перейти до інших форм зайнятості.
Одна з нових моделей — це гіг-контракти. Вони є посереднім варіантом між форматом ФОП та найманим наймом, що полегшує адміністративні процедури, зменшує вплив на конкуренцію серед фахівців і спрощує розірвання угод. Водночас гіг-контракти надають фахівцям базові соціальні гарантії:, оплачувані відпустки (не менше 17 днів), лікарняні, декретні та інше.
«Правильна юридична модель співпраці з персоналом — це питання не лише бухгалтерії, а й зрілості бізнесу й ринку праці. Ми повинні самі формувати прозорі правила гри, або вони прийдуть разом з міжнародними нормами, коли українські IT-компанії активніше займатимуться зовнішніми ринками», — додає Летич.
Дмитро Палющенко наводить переваги та недоліки кожного з форматів працевлаштування:
ФОП:
Плюси: Висока гнучкість, незалежність від одного замовника, фокус на результаті.
Мінуси: Високе адміністративне навантаження (бухгалтерія, звітування, податки), нестабільність контрактів, відсутність соціальних гарантій.
Офіційне працевлаштування:
Плюси: Соціальні гарантії, страхування, захист від раптового звільнення.
Мінуси: Відсталий законодавчий базис, труднощі з звільненням неефективних працівників.
Гіг-контракт:
Плюси: Легкість в оформленні, немає потреби у ФОП, мінімальні адміністративні зобов’язання, соціальні гарантії, гнучкість у розірванні контрактів.
Мінуси: Немає можливості бронювання, ускладнення отримання валютних виплат.
Вплив оформлення відносин через ФОП на економіку
Дмитро Палющенко зазначає, що використання моделі ФОП значно знижує податковий тягар, але створює ризики порушення трудового законодавства. Це може призвести до штрафів або перевірок, тому компанії повинні уважно ставитися до юридичного оформлення таких відносин.
Вид співпраці впливає на розмір податкових надходжень:
- ФОП: в залежності від групи спрощеної системи оподаткування, сплачують від фіксованої ставки (2500 грн) до 6% доходу.
- Офіційне працевлаштування (для нерезидента «Дія.City»): 18% ПДФО + 5% військовий збір + 22% ЄСВ (від загальної суми винагороди).
- Резидент «Дія.City»: 5% ПДФО + 5% військовий збір + 22% ЄСВ (але від мінімальної зарплати, близько 1760 грн). Подібні умови також діють для гіг-контрактів.
Співпраця в ІТ-секторі через ФОП дозволяє зберігати більше грошей у фахівців завдяки нижчим податковим ставкам. Проте, компанії ризикують отримати штрафи, адже оформлення працівників як ФОП при трудових відносинах є ухиленням від податків.
Слід також зазначити, що ФОП можуть сплачувати мінімальний ЄСВ, тоді як роботодавець платить 22% від заробітної плати. Отже, трудове працевлаштування забезпечує більші надходження до бюджету та соціальних фондів, стверджує Тетяна Ященко, партнер Expatpro.
Інеса Летич додає, що системна робота через ФОП щороку призводить до втрат мільярдів гривень для держави, в тому числі для Пенсійного фонду та соціальних програм.
Ситуація на ринках США та ЄС
У країнах Європейського Союзу переважає класичне працевлаштування з високими соціальними гарантіями та строгим регулюванням. Використання аналогів українського ФОП ускладнюється через певні критерії для визначених професій.
Наприклад, в Німеччині чи Австрії для реєстрації як незалежного спеціаліста (наприклад, юриста) потрібно мати відповідний стаж. У ЄС є ризик визнання контрактних взаємовідносин трудовими, якщо фрілансер тривало працює з одним замовником, що може призвести до донарахування податків та штрафних санкцій.
В Україні HR-провайдер Pro HR Services відзначає поняття Scheinselbstständigkeit (фіктивна самозайнятість) у Німеччині, за якої роботодавець може повернутись до зобов’язань заднім числом, сплачуючи податки та соціальні внески.
У США податкове управління IRS проводить перевірки, щоб визначити, за якою моделлю працює працівник, враховуючи його обов’язки, графік роботи та інші фактори. Якщо спеціаліст працює під умовами найму, компанія зобов’язана сплачувати усі необхідні податки.
Офіційні коментарі
«Конституція України гарантує право громадян на підприємницьку діяльність, а тому співпраця з ІТ-фахівцями як ФОП не є автоматично неправомірною. Але використання спрощеної системи оподаткування для зменшення податкових зобов’язань веде до недоотримання державного бюджету податків, які б сплачувалися у разі традиційного найму. За наявності свідчень такого використання, Державна податкова служба або Держпраці можуть визнати трудові відносини, що призведе до донарахувань податків і штрафів,» — йдеться в коментарі від Міністерства фінансів України.
Крім того, Мінфін активно працює над оптимізацією податкової політики. Національна стратегія доходів до 2030 року передбачає вдосконалення системи оподаткування, зокрема з метою ускладнити використання спрощеної системи для приховування трудових відносин.
У Міністерстві цифрової трансформації не надали відповіді на запит, а Державна податкова служба надала лише статистичні дані про кількість зареєстрованих ФОП. В той же час, у Державній службі України з питань праці зазначили, що кваліфікація трудових відносин залежить від реальних умов виконання роботи.
Основні ознаки трудових відносин:
відсутність фінансових ризиків для працівника;
підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
виконання роботи під контролем роботодавця;
виконання роботи в визначеному роботодавцем місці;
виконання роботи на обладнанні, наданому роботодавцем;
регулярна виплата заробітньої плати;
обов’язок виконувати роботу особисто;
оплата за виконувану роботу, а не за результат;
дотримання вимог охорони праці.
«Цей перелік не є вичерпним. У разі виявлення підміни трудових відносин іншими формами співпраці, роботодавець може бути притягнутий до відповідальності», — підкреслили в Держпраці.
