Україна стала учасником Рамкової конвенції Ради Європи, що стосується штучного інтелекту, прав людини, демократії та верховенства права.
Про це повідомила пресслужба Міністерства цифрової трансформації.
Цей документ є першим у світі міжнародним актом, який юридично зобов’язує держави дотримуватись основних принципів у впровадженні та регулюванні систем штучного інтелекту.
Конвенцію було підписано у Страсбурзі під час конференції EURODIG 2025. Україну представляв заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков. Тепер документ має пройти процедуру ratification у Верховній Раді, аби набути чинності.
📌 Що передбачає Рамкова конвенція
Рамкова конвенція охоплює використання систем штучного інтелекту як державними установами, так і приватними компаніями, які діють від імені держави. Конвенція зобов’язує країни забезпечувати:
- прозорість у діяльності систем;
- захист персональних даних;
- можливість оскарження рішень, прийнятих штучним інтелектом;
- дотримання прав людини;
- недискримінацію та повагу до людської гідності;
- безпечне та надійне впровадження інновацій.
Країни-підписанти також зобов’язані проводити оцінку ризиків, які можуть виникнути в процесі використання систем штучного інтелекту, та вживати заходів для їх зменшення. У випадку, якщо система становитиме серйозну загрозу, допускається можливість її заборони або призупинення.
Контроль за дотриманням умов конвенції здійснюватиме спеціальний орган — Конференція Сторін, до складу якої увійдуть представники країн, що підписали документ.
Конвенція не поширюється на сферу оборони та науково-дослідницьку й розробницьку діяльність. Проте будь-яке тестування систем, що впливають на права людини чи демократичні процеси, підпадає під її регулювання.
📌 Що це означає для IT-сектора
Рамкова конвенція не регулює конкретні технології і є технологічно нейтральною. Отже, її вплив на приватний сектор є опосередкованим. Однак Міністерство цифрової трансформації планує запровадити в Україні інструмент HUDERIA, розроблений Радою Європи. Це методологія, яка допомагає оцінювати AI-продукти на відповідність правам людини, демократії та верховенству права.
Методологія також передбачає створення плану зменшення ризиків, щоб мінімізувати або усунути виявлені загрози. Наприклад, якщо система штучного інтелекту, яка використовується для найму, виявиться упередженою щодо певних соціальних або демографічних груп, то план зменшення ризиків може включати коригування алгоритму або втручання людей у процес найму.
У подальшому українське законодавство у сфері штучного інтелекту буде базуватися на принципах конвенції. Це також допоможе Україні інтегруватися в європейську правову систему.
«Штучний інтелект стане важливою частиною нашого життя, тому вже сьогодні закладаємо основи його безпечного використання. Ориєнтуємось на європейські підходи, адже прагнемо бути частиною спільного цифрового простору», — зазначив Олександр Борняков.
Окрім України, конвенцію підписали країни ЄС, а також 15 інших держав, включаючи Великобританію, США, Канаду, Японію та Ізраїль. У розробці документа брали участь 46 країн-членів Ради Європи, а також представники бізнесу, академічних кіл і громадських організацій. Україна приєдналася до цього процесу як член Комітету зі штучного інтелекту Ради Європи.
Раніше повідомлялося про плани України щодо розвитку штучного інтелекту до 2030 року. Також було опубліковано інтерв’ю з CTO AICenter of Excellence Дмитром Овчаренком, в якому обговорювали, які елементи мають бути в українській LLM, її можливості та чи вистачає в Україні обчислювальних потужностей.
