В останньому аналізі європейського ринку праці видатний нідерландський економіст Йона ван Лоенен окреслив вплив штучного інтелекту на майбутнє зайнятості, назвавши цю технологію можливим викликом для випускників вищих навчальних закладів. Ці зміни, за його словами, можуть набути обертів, адже саме завдяки ШІ з’являються нові ризики для професій, що традиційно асоціюються з офісною діяльністю.
На думку ван Лоенена, сучасні технології здатні автоматизувати процеси, які виконувалися людьми.
“Суть зворотного процесу у тому, що ШІ може заміняти тих, хто, здавалося б, займає затишні позиції за комп’ютерами”, — пояснює експерт у співбесіді з виданням “Knack”.
Якщо в минулому автоматизація загрожувала робочим місцям у промисловості, сьогодні цілком можливо, що це стосуватиметься й офісних працівників.
Економіст також підкреслив економічну міць Європи, вказуючи на значну користь від сільського господарства та інтенсивного розвитку малих і середніх підприємств.
“Ми маємо потужний фармацевтичний сектор та сильну промисловість, чого не вистачає багатьом країнам, зокрема США. Наша система характеризується різноманітністю та конкуруючими між собою компаніями, що формують здорове підприємницьке середовище”, — зазначив він.
У свою чергу, про перспективи працевлаштування в Європі виділено 10 професій, які можуть виявитися найбільш затребуваними до 2026 року. Серед них: менеджер з операційної діяльності, медична сестра, педагогічний працівник, менеджер з продажу, вчитель, спеціаліст з адміністративної роботи, соціальний працівник, ІТ-менеджер, ерготерапевт та соціальний педагог.
Економіст Вірджинія Зондергельд вказала на неабияку важливість менеджерів з операційної діяльності, підкресливши, що ця професія відображає нові вимоги ринку.
“Операційний менеджер відіграє ключову роль у оптимізації процесів, підвищенні ефективності та економії витрат, що особливо актуально в сучасних умовах”, — зазначила вона.
Тенденції на ринку праці України
В Україні, за словами Елли Лібанової, директора Інституту демографії НАН, попит на вищу освіту часто пов’язаний із соціальними стереотипами, де успішність визначається статусом “лідера”, а не реальними знаннями. Вона підкреслила, що вітчизняний ринок праці потребує кваліфікованих робітників, хоча суспільство сприймає професії без вищої освіти як другорядні.
Василь Воскобойник, голова громадської організації “Офіс міграційної політики”, також звернув увагу на важливість вікових кандидатів, відзначивши, що роботодавці все частіше беруть до уваги досвід старших працівників. Ситуація на ринку праці в Україні ускладнюється виїздом населення за кордон, а також проблемами мобілізації, які створили дефіцит у сферах, що вимагають фізичної праці, зокрема, сантехніків, будівельників та працівників сільського господарства.
Таким чином, майбутнє ринку праці в Україні та Європі потребує адаптації до нових викликів, які постають в умовах технологічних змін та глобальних економічних процесів.
