Україна приєдналася до Рамкової конвенції Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права.
Цю інформацію оприлюднила пресслужба Міністерства цифрової трансформації.
Ця конвенція стала першим міжнародним документом, що юридично зобов’язує країни дотримуватись основних принципів при застосуванні та регулюванні систем штучного інтелекту.
Документ був підписаний у Страсбурзі на конференції EURODIG 2025. Україна була представлена заступником міністра цифрової трансформації Олександром Борняковим. Тепер конвенцію має бути ратифіковано Верховною Радою, щоб вона набрала чинності.
📌 Що передбачає Рамкова конвенція
Рамкова конвенція регулює використання систем штучного інтелекту як державними органами, так і приватними підприємствами, які діють від імені держави (GovTech). Згідно з конвенцією, країни зобов’язані забезпечити:
- прозорість роботи систем;
- захист персональних даних;
- можливість оскарження рішень, прийнятих ШІ;
- дотримання прав людини;
- недискримінацію та повагу до людської гідності;
- безпечне і надійне впровадження нововведень.
Країни-підписанти також зобов’язані проводити оцінку ризиків, які можуть виникнути внаслідок використання ШІ, та вживати заходів для їх зниження. У разі серйозної загрози від системи ШІ передбачено можливість її заборони або призупинення.
Контроль за виконанням умов конвенції буде здійснювати спеціальний орган — Конференція Сторін, до складу якої увійдуть представники підписантів документа.
Конвенція не охоплює сферу оборони, а також науково-дослідну та розробницьку діяльність. Проте будь-яке тестування систем, що впливають на права людини чи демократичні процеси, підпадає під її дію.
📌 Які наслідки для IT-сектору
Рамкова конвенція не регулює безпосередньо технології і є технологічно нейтральною. Тому її вплив на приватний сектор є опосередкованим. Міністерство цифрової трансформації планує ввести в Україні інструмент HUDERIA, розроблений Радою Європи. Це методологія, яка допомагає оцінювати AI-продукти на відповідність правам людини, демократії та верховенству права.
Методологія передбачає створення плану зі зниження ризиків для мінімізації або усунення виявлених загроз. Наприклад, якщо система ШІ, яка відповідає за найм, відзначається упередженим ставленням до певних соціальних чи демографічних груп, план зниження ризиків може передбачати коригування алгоритму або безпосереднє втручання людей у процес найму.
У майбутньому українське законодавство в сфері ШІ буде ґрунтуватись на принципах конвенції, що дозволить поширити її вимоги на бізнес. Це також сприятиме інтеграції України до європейської правової системи.
«Штучний інтелект уже в дії та в мріях, тому зараз закладаємо основи його безпечного використання. Ми орієнтуємося на європейські підходи, адже рухаємося в єдиний цифровий простір», — зазначив Олександр Борняков.
Окрім України, конвенцію підписали країни ЄС та ще 15 держав, включаючи Велику Британію, США, Канаду, Японію та Ізраїль. У процесі розробки документа брали участь 46 країн-членів Ради Європи, а також представники бізнесу, академічних спільнот і громадських організацій. Україна долучалася до цього процесу як член Комітету зі штучного інтелекту Ради Європи.
Раніше повідомлялося, як Україна планує розвивати штучний інтелект до 2030 року. Також було проведено інтерв’ю з CTO AICenter of Excellence Дмитром Овчаренком, у якому обговорювались реальні аспекти створення української мовної моделі: які елементи вона має містити, які можливості матиме, і чи достатньо обчислювальних потужностей в Україні.
