Зовнішній борг України збільшується не через дисбаланс у зовнішній торгівлі, а через інфляційні процеси, дефіцити в бюджеті та недостатність валютних резервів.
Про це у розмові з Vox Ukraine повідомила Марія Дідух, головний спеціаліст Департаменту міжнародних фінансових проектів Міністерства фінансів України.
У травні цього року Міністерство фінансів України оголосило про технічний дефолт на суму 665 мільйонів доларів перед тримачами облігацій внутрішнього державного боргу. Експертка підкреслила, що хоча цей крок і був запланованим, він поставив додаткові питання про джерела фінансування для обслуговування зовнішнього боргу.
Дослідження, проведене Марією Дідух, охоплює період з 2013 по 2024 роки та показало, що торговельний баланс України не має значного впливу на збільшення зовнішнього боргу держави.
- Як зазначає дослідниця, інші фактори відіграють вирішальну роль. Дослідження вказує, що періоди збільшення бюджетного дефіциту фактично завжди співпадали з етапами зовнішнього запозичення.
- Другим важливим фактором є інфляція. Дідух відзначає, що коли ціни ростуть, уряд змушений витрачати більше — не лише на соціальні виплати, а й на обслуговування зовнішнього боргу, особливо в іноземній валюті.
- Третій фактор — міжнародні резерви. Чим більші резерви, тим менша потреба в нових запозиченнях.
Дослідниця також акцентує, що Україна історично залежить від зовнішнього запозичення. Наприклад, до 2010 року обсяг боргу складав 34,8 мільярда доларів (25% ВВП), а в 2024 році його розмір вже досяг 120,8 мільярда доларів (91% ВВП).
Вона зазначила, що за останні 11 років Україні вдалося отримати позитивний торговельний баланс лише двічі — в 2020 і 2021 роках під час пандемії.
