Польща більше не зможе фінансувати використання Starlink для України, оскільки президент Кароль Навроцький наклав вето на відповідний законопроект.
Про це повідомляє видання Interia Wydarzenia.
Закон, що обговорювався, передбачає надання допомоги українським біженцям, однак включав у себе також правові підстави для фінансування Starlink.
Міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський підтвердив у своїй публікації в соціальних мережах, що вето президента означає фактичне припинення доступу України до інтернет-сервісу Starlink.
«Це закінчення доступу до Starlink, який Польща надає Україні в умовах війни. Це також вплине на підтримку зберігання даних української адміністрації в безпечному місці», — зазначив міністр.
У разі, якщо парламент не ухвалить альтернативний варіант закону, Польща не матиме законних підстав для продовження фінансування.
Причини такого рішення
Навроцький висловив думку, що подальше фінансування допомоги потребує впровадження ряду обмежень. Він вважає, що пільги повинні отримувати лише ті українські біженці, які працюють у Польщі, аби гарантувати соціальну справедливість для польських громадян.
Його позиція також обумовлена політичною стратегією «Poles First», що акцентує на інтересах польських громадян, ставлячи їх на перший план у порівнянні з потребами іноземців. Це стало центральним меседжем його виборчої кампанії.
Вплив на Україну
Раніше повідомлялося, що фінансування використання Starlink для України здійснюється спільно з Німеччиною та Польщею.
Starlink забезпечує інтернет-зв’язок у районах, де відсутнє або ненадійне з’єднання. В Україні його в основному використовують військові, а також лікарні, школи, пожежні частини, об’єкти критичної інфраструктури та волонтери.
В Україні немає наземних станцій Starlink, сигнал йде через станції, розташовані в Німеччині та Польщі. Для військових ця система є необхідною — її використовують для зв’язку між підрозділами, аеророзвідки та координування дій на полі бою.
Крім того, термінали Starlink активно застосовуються для гуманітарних потреб — в лікарнях, швидких, пожежних депо, міжнародних організаціях, а також серед приватних користувачів. Обмеження доступу вплине не лише на армію, але й на цивільне населення.
