Впровадження штучного інтелекту стало важливим трендом, що охопив бізнес у різних країнах. Прийняття цих технологій не обійшло і українські компанії, які активно впроваджують нові рішення, що суттєво змінюють бізнес-процеси.
Штучний інтелект все більше інтегрується у повсякденне життя, допомагаючи у вирішенні як професійних, так і особистих завдань — від підбору рецептів до складання стратегії ремонту або навіть “дешифрування” незрозумілого почерку лікарів. Провідні компанії постійно розробляють нові моделі штучного інтелекту, підвищуючи їх функціонал.
Однак перші тривожні сигнали вже вказують на те, що надмірна залежність від віртуальних асистентів може мати негативні наслідки. Наприклад, нещодавнє оновлення моделі GPT-5 від компанії OpenAI викликало занепокоєння у користувачів, оскільки чат-бот втратив свою людяність. Багато людей стали використовувати ChatGPT як психолога або навіть романтичного партнера.
Одна з жінок висловилася про те, що втратила “коханого” у вигляді ШІ-помічника, а інші користувачі також розділяють почуття втрати емоційного підтримувача. Один із чоловіків навіть потрапив до психіатричної лікарні, слідуючи порадам ChatGPT.
Ці випадки викликають занепокоєння навіть серед розробників. Генеральний директор OpenAI Сем Альтман зазначив, що його непокоїть, що люди звертаються до чат-бота з найбільш важливими рішеннями в житті.
«Це викликає у мене дискомфорт. Якщо особа знаходиться у нестабільному психологічному стані, ми не бажаємо, щоб ШІ тільки погіршував ситуацію», – заявив він.
Тем не менше, при помірному використанні штучний інтелект може бути надійним і навіть незамінним інструментом для різних секторів. Багато компаній використовують його для оптимізації робочих процесів, а державні органи використовують його для обробки великих обсягів даних.
В Україні також активно реалізуються проекти, пов’язані із штучним інтелектом. Віцепрем’єр-міністр з питань цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що в Україні буде створена AI Factory, яка посприяє розвитку технологій ШІ.
Цей проект передбачає впровадження ШІ-асистента у сервіс “Дія”, а в подальшому – його використання в освітньому проєкті “Мрія”. У перспективі він стане корисним для військової, наукової та медичної сфери.
«Найближчим часом Україна отримає інноваційне обладнання і програмне забезпечення для розвитку наших державних ШІ-сервісів. Ми плануємо до 2030 року стати однією з трьох провідних країн за рівнем розвитку і впровадження ШІ», – висловив свої амбіції Федоров.
Нещодавно в Україні було запроваджено першу державну послугу, пов’язану зі штучним інтелектом — оформлення ветеринарної ліцензії. У майбутньому планується експансія можливостей нейромереж на інші сфери.
Як ШІ захоплює світовий бізнес
Широке запровадження штучного інтелекту у великому бізнесі стало новим трендом, і багатьом компаніям у всьому світі вдається скористатися цими можливостями. Компанії активно впроваджують ШІ в свою роботу та інвестують у нові технології для підвищення ефективності. Наприклад, у 2024 році Coca-Cola і Microsoft оголосили про партнерство на п’ять років для розвитку хмарних технологій і генеративного штучного інтелекту, при цьому Coca-Cola зобов’язалася інвестувати 1,1 мільярда доларів у цей проект.
«Coca-Cola є піонером у впровадженні ШІ, і ми вже майже рік імплементуємо генеративний штучний інтелект, використовуючи сервіс Azure OpenAI для революції в усіх аспектах бізнесу — від маркетингу до виробництва та постачання», — зазначили представники компанії.
У HSBC, одному з найбільших міжнародних банків, ШІ застосовують для виявлення фінансових злочинів. За словами керівниці відділу фінансових злочинів Дженніфер Калвері, банк перевіряє приблизно 900 мільйонів транзакцій щомісяця на наявність ознак злочинних дій, використовуючи ШІ.
«Ми виявляємо у 2-4 рази більше фінансових злочинів, ніж раніше, і з набагато більшою точністю», — додає Калвері.
Однак цей швидкий розвиток новітніх технологій може серйозно змінити підходи до ведення бізнесу і вплинути на ринок праці. Багато людей висловлюють занепокоєння, що штучний інтелект може замінити значну кількість робочих місць, що призведе до збільшення рівня безробіття.
Відомо, що великі технологічні компанії активно переглядають свої стратегії у зв’язку з впровадженням ШІ, і заповнити нові вакансії поки не поспішають.
Зокрема, такі компанії, як Intel, IBM та Google, зупинили набір нових співробітників — мова йде про тисячі вакансій. У найближчі п’ять років ці посади можуть стати непотрібними, оскільки їх замінять технології.
Згідно з дослідженням Всесвітнього економічного форуму, 41% роботодавців планують скорочення на фоні автоматизації. Наприкінці 2025 року в світі вже звільнено понад 52 тисяч айтішників.
Проте є й інша сторона медалі — численні компанії, які звільнили працівників через ШІ, зіткнулися з серйозними труднощами через помилки, допущені віртуальними помічниками, і тепер змушені знову наймати людей для їх виправлення. Таким чином, витрати на виправлення помилок виходять за межі потенційної економії.
Штучний інтелект в Україні
В Україні компанії також активно долучаються до сучасних трендів. Штучний інтелект вже сьогодні перестав бути просто модним словом і стає звичним інструментом у робочому середовищі. Представники українського бізнесу з різних галузей активно експериментують з новими технологіями і визнають, що ШІ допомагає економити ресурси, пришвидшувати процеси, створювати рекламні кампанії та прогнозувати закупівлі. Проте не обійшлося без ризиків.
Андрій Губський, заступник директора Конструкторського бюро інформаційних систем КПІ ім. Ігоря Сікорського, підкреслює, що ШІ все більше впроваджується у маркетингу, сервісах підтримки, HR та бізнес-аналітиці.
«Компанії використовують різноманітні мовні моделі та рішення на базі машинного навчання для автоматизації рутинних процесів, що дозволяє заощадити до 30-50% ресурсів. Це особливо важливо при заміні аутсорсингу або оптимізації внутрішніх процесів», – говорить експерт.
Керівниця департаменту комунікацій “Алло” Юлія Кушніренко зазначає, що їх компанія постійно шукає інноваційні рішення для вашого бізнесу.
«Протягом декількох років ми впроваджуємо ШІ у свою роботу, і це допомагає зменшити час виконання щоденних завдань», — додає вона.
Кушніренко також наголошує, що ШІ генерує ідеї, які користуються попитом у копірайтерів, і може стати корисним у рамках командної роботи. Однак існують нюанси, що зобов’язують бути обережними при взаємодії із ChatGPT та Gemini. Наприклад, під час роботи над новими слоганами іноді ШІ може пропонувати “середні” варіанти, подібні до тих, що вже використовуються конкурентами.
Також, за її словами, ШІ може вдосконалити персоналізацію пропозицій та алгоритми пошуку на сайтах та в додатках. Крім того, чат-боти використовуються для навчання нових співробітників і можуть активно допомагати у HR-комунікаціях.
Мобільні оператори також активно впроваджують ШІ. Наприклад, Сергій Бориславський, директор департаменту розвитку діджитал продуктів компанії Vodafone Україна, розповідає про свій досвід.
«Ми реалізували штучний інтелект у сфері аналізу роботи нашого контакт-центру. Це дозволило нам значно покращити якість обслуговування клієнтів. Для нас це не лише про економію, а про створення додаткової вартості для клієнтів і компанії», – зазначає він.
Бориславський додає, що швидке використання генеративного ШІ дозволяє автоматизувати рутинні завдання та надавати персоналізовані пропозиції. Технологія інтегрується в різні сфери бізнесу, від маркетингу до обслуговування клієнтів. З моменту початкової ідеї до реалізації минуло близько 1,5-2 місяців, а на подальше масштабування було витрачено ще півроку.
За словами Бориславського, впровадження технології дозволило підвищити ефективність на 21%. Це, безсумнівно, говорить про зростання задоволеності клієнтів.
Крім того, у сфері закупівель ШІ відкриває нові можливості. Марина Трепова, CEO компанії з оптимізації закупівель IPSM, зазначає, що ШІ дозволяє зменшити рутинну навантаженість на 90%, що дає змогу зосередитися на стратегічних завданнях.
«Завдяки штучному інтелекту у закупівлях, бізнес може оптимізувати ланцюги постачання, виконувати аналіз витрат і автоматизувати процеси переговорів», — зазначає Трепова.
Експертка також підкреслює, що штучний інтелект допомагає оптимізувати логістику, істотно знижуючи витрати. Наприклад, агрокомпанії можуть передбачити несправності техніки, що дозволяє зменшити часу простоїв на 20%. Використання чат-ботів також може скоротити витрати на операторів до 25-30%.
Віртуальні асистенти: успіхи та невдачі
Більше українських компаній впроваджують віртуальні помічники для роботи з клієнтами, заміщуючи живих операторів і швидше реагуючи на запити.
Державний “Ощадбанк” є одним із прикладів успішної реалізації таких технологій. Віртуальний помічник на базі AI-платформи Omilia, ім’я якого Софія, вже отримав багато позитивних відгуків від користувачів.
Директорка департаменту дистанційного обслуговування “Ощадбанку” Анна Старик розповідає, що впровадження рішення тривало рік і було сформовано з 24 різних сервісів для обслуговування клієнтів. З моменту запуску, Софія вже надає безліч послуг, зокрема консультує з питань карткових продуктів.
Серед досягнень банку:
* 75% запитів обробляються автоматично;
* Софія заміняє приблизно 500 операторів;
* середній час обробки запитів зменшився на 30%;
* внутрішні переключення зменшились до 1% завдяки точному розумінню запитів.
«Клієнтами Софія сприймається дуже позитивно, більшість звернень здійснюються до неї на ім’я», — додає Старик.
Але не всі компанії можуть похизуватися успішним досвідом роботи з чат-ботами. Наприклад, одесит Михайло ділиться невдалим досвідом з “Bolt Food”, коли не зміг скасувати замовлення через проблеми з ботом. Лише після публікації в соцмережах його запит вирішила жива людина.
Чи є економія: виклики, що створює ШІ
Попри успіхи деяких рішень, не слід вважати, що штучний інтелект завжди працює ідеально без людського контролю. Є проблеми, пов’язані з витратами на реалізацію та виправлення помилок.
Впровадження ШІ в український бізнес стало непростим процесом, де економію переслідують приховані витрати. Як зазначає Олена Нусінова, вартість інтеграції штучного інтелекту в традиційні системи може становити величезні суми, недосяжні для багатьох малих підприємств.
Вона підкреслює, що модули ШІ в CRM можуть коштувати від 50 до 100 тисяч гривень, а відчутні результати з’являються лише через рік.
Проблема також полягає у якості даних, що підлягають перевірці. «Ілюзія точності може стати небезпечною пасткою. Професійно складений текст може приховувати серйозні помилки», — зауважує Нусінова.
Штучний інтелект може генерувати різні документи, але відповідальність за результати залишається на людях, адже невірно складені інструкції можуть призвести до серйозних проблем.
Губський зазначає, що існують бар’єри, такі як недовіра працівників до технологій, проблеми з усталеними IT-системами і завищені очікування. Всі ці виклики можуть бути подолані при правильно визначених цілях і етапному впровадженні технологій.
Перспективи заміни робочих місць
Дискусії щодо потенційних скорочень робочих місць через ШІ залишаються актуальними. Директор Vodafone Сергій Бориславський наголошує, що компанія не звільняє людей через ШІ — навпаки, вивчає, як технології можуть підтримати працівників.
Експерти сектору закупівель відзначають, що найбільше автоматизація вплине на рутинні завдання. Згідно з опитуваннями, 80% фахівців вважають, що штучний інтелект не замінить людей у закупівлях, оскільки ключові рішення завжди залишаться за людьми.
Губський дотримується аналогічної точки зору — зміни торкнуться тільки певних процесів, а вигоду отримають ті, хто зможуть ефективно працювати з новими технологіями.
«Говорити про повну заміну поки рано. Вже зараз очевидно, що в багатьох професіях з’являться вимоги до знань у сфері штучного інтелекту», — додає говорити Губський.
Експерти вважають, що поки мова йде про співіснування старих і нових технологій, і майбутнє за тими, хто знайде спільну мову з ШІ.
Таким чином, штучний інтелект трансформує український бізнес, оптимізуючи витрати та створюючи нові можливості. Проте ризики, пов’язані з помилками технологій, вимагають уважності та обережного підходу. Тому говорити про масове скорочення працівників ще передчасно, як показують і помилки провідних компаній, які нещодавно зустрілися з труднощами після звільнень працівників.
Катерина Жирій
