В останні роки європейські університети стають потужним джерелом інновацій та стартапів у сфері технологій глибоких технологій і наук про життя. За даними останнього звіту Dealroom, вартість стартапів, створених на базі наукових досліджень, досягла вражаючих 398 мільярдів доларів. У 2025 році 76 компаній, що виникли з таких академічних спін-оутів, отримали оцінку в мільярд доларів або ж досягнули доходу в 100 мільйонів доларів, серед яких і відомі унікорни, як-от Iceye, IQM та Synthesia.
Європейські стартапи залучають інвестиції
Недавні ініціативи у світлі появи нових інвестиційних фондів свідчать про зростаючий інтерес до учасників із європейських університетів. Зокрема, фонд PSV Hafnium з Данії закриває свій перший раунд фінансування на суму 60 мільйонів євро, зосередившись на фінансуванні глибоких технологій у Нордії. Інший фонд, U2V (University2Ventures), котрий обрав Берлін і Лондон своїми офісами, також активно шукає інвестиції в розмірі 60 мільйонів євро та вже завершив перше закриття раунду.
Ці нові фінансові структури приєднуються до вже існуючих європейських венчурних компаній, які зробили спін-оут університетів основою своїх інвестицій. Такі фірми, як Cambridge Innovation Capital та Oxford Science Enterprises, піонерили цей напрямок, успішно розширюючи його до нових гравців, які бачать у спін-оут компаніях серйозний потенціал для повернення інвестицій.
Серед останніх успіхів варто відзначити угоду з Oxford Ionics, яка була придбана американською IonQ. Це один із випадків, коли спін-оут із Швейцарії, Великобританії та Німеччини приніс своїм інвесторам прибуток, що перевищує мільярд доларів. Загалом, європейські спін-оут компанії у 2025 році планують залучити рекордні 9,1 мільярда доларів інвестицій, незважаючи на відчутне зниження загального обсягу венчурного фінансування в Європі.
Дослідження показують, що привабливість фінансування стосується різних секторів, від ядерної енергетики (компанія Proxima Fusion) до дронів подвійного призначення (Quantum Systems, яка вже оцінюється понад 3 мільярди доларів). Чимало стартапів використовують дослідження, що проводяться в спеціалізованих лабораторіях, що підкреслює необхідність розвитку стартапів у різних європейських регіонах.
Посилення зв’язків з науковими центрами поза межами традиційних хабів, таких як Оксфорд і Кембридж, відкриває нові можливості для залучення інвестицій. Партнери фонду PSV Hafnium зазначають, що норвезькі дослідницькі установи мають значний потенціал, що досі залишається невикористаним. Один з їхніх перших інвестиційних проектів – стартап SisuSemi з Фінляндії, що працює з технологіями очищення поверхні для напівпровідникової промисловості, використовує результати десятирічних досліджень у галузі.
Наявність додаткових джерел фінансування є позитивним знаком для таких команд, як SisuSemi. Однак, як зазначають автори звіту, все ще існує критична потреба в рості капіталу, що впливає в цілому на європейську стартап-екосистему. Хоча частка пізніх інвестицій, що надходять з-за меж Європи, зменшилася, приблизно 50% фінансування для глибоких технологій і спін-оутів у Європі продовжує надходити з США. Ця ситуація вказує на необхідність змін у підходах до фінансування, щоб європейські країни могли повністю реалізувати свій потенціал у стартап-інноваціях та дослідженнях.
